УВАГА!

Понад 1100кв.м нових приміщень.

 Наша школа - це втілення нашої спільної з дітьми мрії.

Сьогодні є можливість обирати програми, ускладнення та покращення так, щоб обраний шлях навчання був цікавим для дітей.

Що ж потрібно  для успішного навчання у школі?

 НАША ФІЛОСОФІЯ

Ефективне навчання:

це підвищення індивідуального рівня «Я можу» в учнів.

Розвиток рівня «Я можу»:

• 1. Помилки-це нормальне і потрібне явище (страх зробити помилку знижує індивідуальний рівень. Коли цей страх зникає, в учня відбувається прорив свідомості і учень починає відчувати набагато більше можливостей).
  2. Аналіз  помилок ( дати учню розуміння того, що кожен може робити помилки і немає людей, які не помиляються. Головне  робити з  помилок правильні висновки на майбутнє).
  3. Цінність помилок як спроб ( більше помилок роблять активні діти і активність слід завжди вітати.).
  4. Мінімалізація наслідків від помилок ( виправлення помилок для вчителя не повинно стати самоціллю, бо це буде прищеплювати учню навчену безпорадність).
  5. Трансформування віри в успіх (успіх можливо досягнути кожному, . Таку впевненість формується за допомогою вчителя, в основі лежить позитивний зворотній зв'язок  та безмежна віра в учнів.

 - всі діти талановиті ( головне зняти почуття страху, зробити учня впевненим та    навчити його вірити у свої сили);

 - відкрита перспектива ( сприятливий мікроклімат,  заохочення та мотивація);

   більше уваги процесу, тоді покращується і результат;

 - цінність активності кожного ( акцентуємо увагу на потребу внеску кожного в колективний результат);

 -  розкриваємо сильні сторони кожного (можливість розпізнати сильні сторони  учнів,  говорити про них-могутній стимулюючий засіб в руках вчителя для    формування самоповаги у учнів);

- демонструємо віру в учнів ( віра вчителя в учня – надає йому більше сили ніж оцінки;

- емоційне прогладжування ( констатація найменших успіхів);

- застосування авансування ( психологічна установка на майбутній успіх);

- давати шанс ( заздалегідь підготовлена ситуація. За якої учень одержує можливість раптом для себе розкрити свої можливості);

- загальна радість ( емоційний відгук колективу на успіх одного);

- стратегія ( концентруємо увагу на минулих успіхах щоб сприяти новим);

- аналіз минулого успіху;

- повторення та закріплення  успіху (повернення до успішно виконаних завдань, тоді при виконанні нових учні припускаються     значно менше помилок);

- стратегія: робимо процес навчання відчутним ( оцінки не завжди є показником дійсного рівня знань дитини. Вчитель повинен знайти можливості для покращення  результатів);

- альбом чи папка досягнень ( в жодному разі не порівнюються з іншими);

- оплески, винагороди, виставки…

- позитивна ізоляція для невпевнених учнів (коротка вчительська підтримка та увага);

- самовизнання  учнем своїх досягнень.

Наш погляд на виконання домашніх завдань з батьками. 

Батьки мріють, щоб їх діти самі змогли вчитись, без батьківської «дресури», не без епізодичної допомоги, але самі.

Батьки, які багато працюють, мріють вечорами відпочити, поспілкуватись з дітьми, а не витрачати час на вмовляння, контроль та вивчення домашніх завдань.

Та чи є користь від такого домашнього навчання?

Перерахуємо плюси та мінуси:

Плюси:

• Домашні завдання більш-менш системно вивчені.

Мінуси:

• Є велика вирогідність сформувати негативне ставлення до виконання домашніх завдань дитиною;
• Виконання домашніх завдань починається після того як батьки повертаються з роботи, до пізнього вечора, або до ночі-фізичне та психічне перенавантаження гарантоване;
• Якість виконання завдань візуально вища, а фактично-дитина стає залежним від батьківської допомоги (формується залежність, невпевненість в собі );
• Не формується відповідальність. За виконання д/з та оцінки дитина перекладає відповідальність на батьків. А ще цікавіше, коли батьки, які впевнені що вони з дитиною вивчили д/з, ідуть до вчителя з питанням про низькі оцінки.
• Ми не просто не розвиваємо зацікавленість у дитини, ми її знищуємо, ми змінюємо ставлення дитини до навчання на суцільний негатив, виконання непотрібного обов”язку. Деякі батьки «мотивують» дитину: якщо ти виконаєш-підеш…, куплю…

Це не мотивація-бо немає грунту. Де тут розуміння що вчитись цікаво, що чим більше дізнаєшся тим більше можливостей, де гарний настрій, …

Відносини батьки-діти далеко не покращуються від таких домашніх навантажень.

Крім того, треба зазначити , що батьки не вчителі і їм  не легко займатись.

Можна багато перераховувати за, та проти  допомоги у вивченні домашніх завдань з батьками, але у нас є можливість зробити все по іншому.

Всі теми по всім предметам ми вивчаємо в школі. Всі завдання для самостійного виконання діти роблять в школі, по підгрупам, та під керівництвом педагога.

Дружня атмосфера дасть можливість виконувати завдання не соромлячись  помилок, знаходити їх, виправляти. Для навчання важливий самостійний шлях, а для оцінювання кінцевий результат. Досягнутий самостійно результат-дуже цінний для дитини. Помітити та оцінити зусилля може не тільки вчитель, а і учні.

Спільно вирішуються багато завдань. Кожен учень відчуває наскільки його особистий вклад важливий за для досягнення мети.

А ввечері нашим батькам буде цікаво почути про те як у дитини склався день, можливо порадитись, або разом порадіти досягненням.

Перенавантаження або низький рівень знань.

Під час бесід з батьками ми помітили що перед зарахуванням дитини до школи  вони аналізують:

• Обрати посилені програми з перенавантаженням для дитини;
• Обрати слабеньку програму з помірним навантаженням.

На наш погляд обидва рішення хибні.

Гармонійно та грамотно поєднавши розумове та фізичне навантаження, впроваджуючи в процес навчання різні інноваційні техніки ми без перенавантаження досягнемо всіх цілей.

Треба ще враховувати як вчителі та діти спілкуються. Дружні стосунки між дітьми та вчителем дуже важливі. Зацікавлений вчитель-є запорукою успіху. Самий складний процес може стати простим та цікавим якщо вчитель застосовує те, що сьогодні існує, вміє це робити і отримує задоволення від результату. Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Ми впровадили профільну систему навчання.

Ця система гарантує проведення заняття на самому високому рівні. Вчитель, який готується до улюбленого предмета, дасть учням  набагато більше цікавого, ніж вчитель, який змушений готувати матеріал до всіх занять. Тонкощі улюбленого предмета профільний вчитель зможе передати учням з бажанням та любов'ю.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання.

ПРОПОНУЄМО:

16 учнів у кожному класі;

Школа повного дня ( в класі готують всі домашні, практичні,..);

Впровадження проекту «Ефективне навчання»;

СПОРТ!

Сертифікати та табелі державного зразка.

Посилення:

• Поглиблене вивчення української та англійської мов;
• Математика, елементи геометрії, алгоритміка, мнемотехніка;
• Елементи дизайну та архітектури 3Д;
• Спорт.

Програми:

• Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна  (1-2 класи) Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268.
• Англійська мова (підручник для закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом).  Мітчелл Г. К. Наказ МОН від 06.07.2018 № 735

(Smart Junior for Ukraine – автентичний навчальний курс з англійської мови для початкових класів, адаптований відповідно до нових програм і стандартів Нової Української Школи.

Видавництво: MM Publications, Лінгвіст. Автор: H.Q. Mitchell.).

Варіативна складова:

10 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

• Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, споcтерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
• Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
• Уміння вчитися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
• Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
• Математична компетентність. Культура логічного і алгоритмічного мислення. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

Наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.                                                                                          

Яке головне завдання початкової школи?                                                                                                                                                  Сформувати у дитини  розуміння того, що знання є рушійною силою життя, яке вже іде і може сьогодні бути насиченим, цікавим!

Повернутися